Сьогодні, після Дня захисників і захисниць України, ми хочемо розповісти про захисника, який у довоєнний час був нашим колегою і товаришем…
Олександр Бризгалов народився на Донеччині. Там і досі проживають його рідні, але сам Олександр давно покинув малу батьківщину. Починаючи з 2010 року, чоловік почав працювати в АТ «Миколаївобленерго». За 5 років наполегливої праці він пройшов шлях від інженера групи технічного аудиту до менеджера філії.
За спогадами друзів, Олександр був дуже позитивною людиною – завжди жартував та намагався підняти настрій всім оточуючим. Своє життя влаштовував, не чекаючи подарунків долі – купив ділянку з власним будинком, завів пасіку, про яку мріяв довгий час. В родині Бризгалових народилося дві донечки – одній з них на початок війни було всього 2 рочки…
Здавалося б, життя було повною чашею і важко уявити, що хтось міг би кинути улюблену роботу та кохану родину, проміняти добробут на тяготи війни… Але Олександр був в числі перших добровольців, які зголосилися боронити Батьківщину зі зброєю в руках. Саме тому, що йому було за кого воювати, кого захищати!
Сьогодні, 2 жовтня, скорботний день для миколаївських енергетиків, адже це річниця загибелі Олександра Бризгалова. У цей день рівно рік тому наш колега, товариш та друг загинув під час визволення Херсону, внаслідок вибуху отримавши поранення, несумісні з життям.
