Середній час експлуатації розподільчих мереж електроенергетичного сектору складає понад 40 років, досягаючи 60-85% рівня зносу. При цьому споживання електричної енергії усіма категоріями споживачів зростає із року в рік, проте енергопостачальні компанії не мають необхідних ресурсів, щоб забезпечувати безперебійне, якісне та безпечне електропостачання для споживачів електричної енергії.

Стан електричних мереж та енергетичного обладнання, необхідність у додатковій потужності для споживачів електричної енергії вимагають значних інвестицій, які можуть бути залучені лише за умови впровадження стимулюючого регулювання – загальноприйнятого у міжнародній практиці інструменту, що забезпечує можливість реконструкції електричних мереж та розвиток енергетичної інфраструктури. Досвід розвинених країн свідчить про високу ефективність стимулюючого регулювання.
Наприклад, Великобританії вдалося у 2 рази скоротити витрати електророзподільчих компаній та тарифи на передачу електроенергії за 15 років. У Румунії знос активів зменшився з 75% до 48% протягом 2004-2011 років.

Cтратегією сталого розвитку «Україна-2020», затвердженої Указом Президента України від 12.01.2015 № 5/2015, передбачено перехід природних монополій на стимулюючі методи регулювання.

Стимулююче регулювання або RAB-регулювання (Regulatory Asset Base) – це система тарифоутворення на основі довгострокового регулювання тарифів, спрямованого на залучення інвестицій для будівництва та модернізації інфраструктури електричних мереж та стимулювання ефективності витрат електророзподільних компаній. Нею передбачається встановлення величини необхідного доходу в залежності від досягнення встановлених показників надійності електропостачання та якості обслуговування споживачів, а також мотивація регульованих компаній до зниження витрат.

Основними елементами стимулюючого регулювання є:· проведення переоцінки активів з метою встановлення регуляторної бази активів для розрахунку регуляторної амортизації та прибутку;· встановлення норми прибутку на рівні, достатньому для залучення необхідного обсягу інвестицій;· покриття обґрунтованих операційних витрат;· встановлення довгострокових параметрів регулювання (цільових показників якості та надійності).

Як зміниться механізм формування тарифів?

Якщо традиційна модель «витрати плюс» представлена формулою:

Собівартість + Прибуток (відсоток від собівартості) = Ціна послуги,

то новий метод припускає інше трактування:

Ціна – Прибуток (вимоги до рівня дохідності капіталу) = Собівартість (виробництво по цільовій собівартості).

Якщо діюча методика «витрати плюс» дозволяє підприємствам-ліцензіатам враховувати в тарифі операційні витрати, амортизаційні відрахування та встановлений рівень рентабельності, то RAB-метод перетворює останній компонент цієї формули в рівень доходу на капітал. Цей дохід визначається двома складовими: регуляторною базою активів (RAB) компанії та регуляторною нормою прибутковості.

Завданням регулятора також стане визначення рівня операційних витрат, які будуть враховані в тарифах, які включають як контрольовані витрати (наприклад, на енергоносії), так і неконтрольовані (індексація на рівень інфляції, відрахування в фонд оплати праці, податки, збори). Зменшуючи контрольовані витрати, підприємство ліцензіат зможе заощадити кошти, які будуть прибутком компанії. При переході на 2-ий регуляторний період, який триватиме 5 років, регулятор також буде встановлювати вимоги до ефективності і до якості послуг.

Що принесе нова система тарифоутворення?

Переваги для економіки України· Створення привабливого інвестиційного клімату за рахунок прозорих механізмів тарифоутворення для залучення приватних інвестицій з метою модернізації інфраструктури електроенергетичної галузі;· Підвищення енергетичної безпеки держави за рахунок підвищення ефективності витрат;· Збільшення інвестицій та зниження технологічних витрат електроенергії в мережах;· Прозорий механізм тарифоутворення.

Переваги для споживачів електроенергії· Підвищення якості і надійності електропостачання за рахунок модернізації підстанцій і ліній електропередачі;· Поліпшення якості послуг;· Підвищення якості обслуговування споживачів шляхом введення нових клієнтоорієнтованих сервісів;· В перспективі зменшення тарифів від скорочення неефективних витрат енергокомпанії.

Переваги для енергетичних компаній· Прогнозованість доходу, що забезпечує можливість залучення довгострокових інвестицій, у т.ч. на міжнародних ринках капіталу;·· Зменшення втручання регулятора в операційну діяльність, збереження досягнутої економії внаслідок підвищення ефективності діяльності в розпорядженні енергокомпанії;· Збільшення ринкової вартості компанії.

Переваги для потенційних інвесторів

· Істотне зниження ризиків при вкладенні своїх коштів в активи підприємств енергетичної галузі;
· Гарантований тарифом дохід на вкладений капітал, що дозволить інвесторам повертати свої кошти і отримувати прибуток.

Перелік нормативно-правових документів, які регламентують запровадження стимулюючого регулювання:

  • Закон України «Про природні монополії»;
  • Стратегія сталого розвитку «Україна-2020», затверджена Указом Президента України від 12.01.2015 № 5/2015;
  • Наказ фонду Державного майна України від 12.03.2013 № 293 «Про затвердження Методики оцінки активів суб’єктів природних монополій, суб’єктів господарювання на суміжних ринках у сфері комбінованого виробництва електричної та теплової енергії»;
  • Постанови НКРЕ:
  • від 15.08.2013 № 1109 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо плану роботи ліцензіатів з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та/або з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами з підготовки до переходу до стимулюючого регулювання»;
  • від 23.07.2013 № 1009 «Про встановлення параметрів регулювання, що мають довгостроковий строк дії, для цілей стимулюючого регулювання»;
  • від 26.07.2013 № 1029 «Про застосування стимулюючого регулювання у сфері передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами»;
  • від 11.07.2013 № 898 «Про затвердження Порядку визначення необхідного доходу від здійснення діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом у разі застосування стимулюючого регулювання»;
  • від 11.07.2013 № 899 «Про затвердження Порядку визначення регуляторної бази активів суб’єктів природних монополій у сфері електроенергетики»;
  • від 11.07.2013 № 900 «Про затвердження Порядку розрахунку роздрібних тарифів на електричну енергію, тарифів передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, тарифів на постачання електричної енергії за регульованим тарифом у разі застосування стимулюючого регулювання»;
  • від 26.07.2013 № 1030 «Про затвердження Процедури встановлення тарифів для ліцензіатів з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та/або з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами у разі застосування стимулюючого регулювання»;
  • від 26.07.2013 № 1031 «Про затвердження Порядку розподілу активів, витрат та доходів між видами діяльності ліцензіатів з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та/або з передачі електричної енергії місцевими (локальними)електромережами»;
  • від 26.07.2013 № 1032 «Про затвердження Порядку визначення необхідного доходу від здійснення діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами у разі застосування стимулюючого регулювання».

Зазначені нормативно-правові документи розміщені в системі інформаційно-правового забезпечення “Ліга:Закон” та на офіційній сторінці Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (НКРЕКП) в мережі Інтернет за адресою: www.nerc.gov.ua.


План підготовки до переходу на стимулююче регулювання
Протокол засідання з відкритого обговорення на 2018 рік