Скільки б випробувань не припало на нашу долю тут, в тилу, ми чудово розуміємо, що головна боротьба розгортається там, на передовій. І ці надзвичайно хоробрі, самовіддані хлопці стоять живим щитом між нами та тваринною люттю ворога.
Кожне звернення від військових з проханням про підтримку ми розглядаємо як виклик. Питання не стоїть в тому, чи зможемо ми допомогти? Єдине вірне питання: як швидко ми зможемо це зробити?..
Минулого разу ми передали даній військовій частині далекобійну наземну станцію. І були раді дізнатися, що вона вірно служить захисникам та допомагає їм позбуватися ворожих дронів на південному напрямку. Та біда в тому, що у ворога тих «пташок» ще багато, тож і нам треба нарощувати озброєння, якщо ми хочемо давати гідну відсіч та добряче навалювати у відповідь.
Маємо сподівання, що чергова наша «передача» допоможе хлопцям у виконанні бойових задач, ну а ми тим часом докладемо всіх зусиль, аби організувати наступну партію допомоги.
